Гостинна Лиманщина. Історія одного бренду

119

Як ви вже знаєте, не так давно Лиманська громада стала переможцем в конкурсі, який був організований соціальним проектом BRANDVILLE  і першою у Донецькій області повністю пройшла процес брендування території та отримала власний логотип.

Нам вдалося поспілкуватися з креативним дизайнером цього проекту та, не побоїмось цього слова, душею BRANDVILLE Тарасом Доненко, який люб’язно погодився відповісти нам на питання.

— Тарасе, розкажіть, будь ласка, про себе. Де ви народилися, вчилися, як прийшли до ідеї стати креативним дизайнером?

— Народився у м. Бровари, під Києвом. Там же виріс і навчався в школі. Після школи пішов навчатись на «Економіку підприємств» в КНЕУ у Києві. Оскільки конкурс тоді був скажений, вирішили з батьками, що буду вчитись на вечірньому факультеті. Тому з першого курсу почав думати про роботу. І двоє друзів мене заманили працювати з ними – займались орендою квартир. Я почав вивчати райони Києва, вулиці, вникати в бази.

Пройшов місяць, і одного дня вони прийшли задоволені після якоїсь зустрічі і сказали: «Ми тепер будем рекламною агенцією! Ти в нас людина творча, тому будеш дизайнером. Шукай книжки, ми купимо комп’ютер – будеш освоювати». Це було у 1995 році, здається. Ні спеціалізованої літератури, ні комп’ютера живого до цього моменту не бачив. Художньої підготовки – не було. Дизайнерської освіти – не існувало взагалі. Ну і по краплинах почав вивчати комп’ютер, програми, професію. Перший макет (він і досі десь у мене є) – рекламний блок для газети «Авізо» розміром 5х2 сантиметри. З таких шедеврів починав. Після цієї агенції змінив ще кілька місць роботи, а у 2002 році звільнився з останньої і запустив свою студію. Я з того покоління українських дизайнерів, які вивчали професію по крихтах самотужки. Книжки, курси, самостійні дослідження. Але є й результат — вже пізніше мене запрошували читати курс “Креатив у рекламі” в профільному Київському ВУЗі.

Чому став «креативним дизайнером»? Сподіваюсь, я справді – креативний (посміхається – прим.ред). Просто, маючи за плечима багаторічний досвід роботи – вирішили кілька років тому відкинути все зайве і працювати лише в напрямку логотипів, айдентики, бо це подобається найбільше. І це саме та сфера дизайну, де наші компетенції проявляються найкраще. Так запустили проект Logogo. І вже пізніше, випадково, можна сказати, народилась ідея брендингу територій та проект Brandville. І на сьогодні – це те, чим єдиним, чесно кажучи, хочеться займатись. Тут і креатив, і користь для українських громад, і взагалі, робота заради життя людей, а не просто обслуговування комерційних замовлень.

— Ваша команда – хто вони? Чи давно ви працюєте разом?

— Основний склад Brandville – це четверо людей. Таким складом ми працюємо і дружимо з 2007 року.

Я започаткував роботу студії в 2002. На мені — загальне керівництво діяльністю (студії і проекту Brandville) та власне сам дизайн.

Олександр Бєляєв прийшов ще в 2002 році. Він відповідає за виробничий сегмент діяльності студії: поліграфічна продукція, сувенірна, і багато різного, що потребує матеріалізації результатів роботи дизайнера.

Пізніше до нас потрапила навчатись дизайну Олександра Павловська. Вивчилась, працювала у відомій туристичній компанії “Яна” і згодом повернулась до нашої студії, коли в нас стало питання збільшення штату. Згодом Олександра стала арт-директором проекту Logogo. В Brandville вона курує проекти і координує наші контакти з громадами.

Ну і в 2007 році до нас приєдналась колишня одногрупниця Олександри (вони обидві з Тернополя) Людмила Ничай. Вона мистецтвознавець, викладач, художник, куратор мистецької резиденції. В діяльності студії регулярно виникає потреба в її художніх компетенціях та вміннях (бо, як я сказав, в мене освіта економічна). Також Людмила фасилітатор програми Активні Громадяни, Британської Ради, дослідниця. Вона працює з громадами з 2016 року. І коли ми в проекті Brandville дійшли до розуміння важливості правильної роботи з громадами, ми почали співпрацювати з ГО “Конгрес активістів культури”, членом якої являється Людмила. Саме вона фасилітує роботу з громадами під час наших експедицій.

Ну і в цьому році ми пішли далі, ніж просто розробляти айдентику територій та їх позиціонування. До нас приєдналась маркетолог Олена Іванова, яка має солідний досвід в розробці та реалізації маркетингових задач (зокрема, робота в медіа групі  “Новое время”). Її задача в рамках Brandville — написання маркетингових стратегій для популяризації розроблених брендів, для просування громад. Ми побачили, що стратегія потрібна, оскільки наявність бренду сама по собі тішить місцевих мешканців, але суттєвого впливу на розвиток громади — не здійснює. І місцеві громади не використовують потенціал того, що в них вже є.

Відразу повинен зробити ремарку, що наш колектив унікальний тим, що ми всі одночасно володіємо схожими навичками, інформацією, здібностями, які необхідні в роботі над брендом території. Тому вказані мною обов’язки кожного — не вичерпні. Загалом аналіз інформації, народження ідей, пошук візуальних рішень тощо — все це, переважно, — результат колективної роботи. Ідеї народжуються в колективних обговореннях та обміні думками. У нас йде постійне спілкування про проекти. Тому не завжди можемо і згадати, хто саме і як придумав той чи інший хід, ту чи іншу деталь в проекті)).

Крім спільної діяльності кожен з нас займається також “сольними проектами”. Олександра — фотографує. Регулярно робить фотопроекти, які виставляються в різних галереях, як в Україні, так і за кордоном. Людмила курує мистецьку резиденцію, що на Тернопільщині. В рамках програм резиденція приймає митців з України та з-за кордону. Минулого року результати роботи резиденції були презентовані в Берліні. Олена Іванова — голова ГО “Громадська варта Подолу”, що займається благодійною та волонтерською діяльністю. Я — член Виконкому громадянської організації “Поступ” — це вже більше діяльність в громадсько-політичній сфері. То ж ми різнопланові люди)).

— Як народилася взагалі ідея створення брендів для різних куточків України? Адже, наскільки нам відомо, Лиманщина не єдина громада, що отримала свій бренд завдяки вашому проекту?

— Бренд Лиманщини став дев’ятим в нашому портфоліо. За час діяльності проекту Brandville ми розробили бренди для п’яти сіл, двох ОТГ та двох міст. Ідея виникла в результаті творчої відпустки нашої команди. В мистецькі резиденції переважно кличуть митців, художників. А ось коли в таку резиденцію запропонували поїхати мені — в мене виникло питання: “А що ж я буду робити в мистецькій резиденції? Я можу хіба що зробити логотип для села!”

Я пожартував, але ця ідея сподобалась нашій Людмилі, яка і пропонувала приїхати в резиденцію імені Назара Войтовича в селі Травневе біля Тернополя. Ось так Травневєе і стало першим, мабуть, в Україні селом, що отримало власний бренд. Це залишалось вдалим творчим експериментом кілька місяців, поки ми не побачили і почули від оточення, що це дуже актуальна ідея з точки зору розвитку українських сіл. І ми вирішили оголосити, що приймаємо заявки на розробку бренду селу, якому це може бути потрібно. І виявилось, що таки тема актуальна дуже. З 2017 року ми оголошуємо прийом заявок кілька разів на рік — і вони завжди є. Особливо бренди стали цікаві в процесі децентралізації, що принесла пожвавлення в українські села. А також важливими бренди є для ОТГ, оскільки це нові територіальні одиниці, можна сказати. І місцеві адміністрації, активісти розуміють, що про них треба якось заявляти, популяризувати свої території.

— А чому ваш вибір, при визначенні переможців, пав на Лиманську ОТГ?

З одного боку нам якось зовсім не надходили якісні заявки зі східної частини України. І ми трохи засмучувались, що в нас “забрендована” лише західна частина (знову посміхається – прим.ред). Тому, отримавши заявку з Лиманщини — вже були раді. А з іншого боку — сама заявка була написана настільки натхненно, з розумінням необхідності бренду, що відразу стала одним з фаворитів, як тільки ми її прочитали. Ну і крім того, вже з заявки ми стали розуміти, що є бажання розвивати образ Донеччини не в традиційному для аудиторій ракурсі. В заявці багато уваги зверталось на природний потенціал, на сільське господарство. Тому ми і вибрали цю заявку. А коли Олександра повідомила “заявникам” про перемогу — радість була така щира, і була повна готовність приймати нашу команду, що ми зрозуміли правильність вибору.

— Розкажіть про ваші перші враження, коли ви потрапили до Лиманщини? Які місця ви відвідали? Що найбільше справило на вас враження?

Про це я вже багато розказував на презентації, писав на сторінці Brandville у Фейсбуці, тож можливо, хтось вже чув. Якщо коротко, то емоції вражаючі. Нас возили по всій території громади два дні. Ми бачили і села, і природу, і місто. І, що стало одним з найважливіших моментів, — ми бачили людей. Це нас надихало працювати і відразу підказало нам напрям нашої роботи. На Лиманщині не лише чудова природа і гарна база для розквіту туристичної сфери. Тут чудові позитивні люди. Ми справді бачили і спілкувались з багатьма людьми в різних місцях громади і всі вони були добрі, енергійні та оптимістичні. Останнє вражає особливо, знаючи про складність ситуації з пережитими бойовими діями та теперішньою близкістю до лінії розмежування з окупованими територіями, з втратою туристичних потоків, які болюче вдарили по економіці громади. Відкритість та оптимістичність мешканців нас дуже тішить. А якщо говорити про місця — я оригінальним не буду і назву те, що й визначає, на нашу думку, ідентичність Лиманщини. Голубі озера, річки, водосховище — все це в оточенні лісів. Крейдяні гори. Простір і затишок одночасно.

— Ідея, яку ви презентували народилася одразу, чи це – результат копіткої праці вашої команди?

Іноді ідеї приходять в голову під час експедиції. Але навіть це — все одно результат нашої зосередженої праці. Тому що, працюючи з громадою, переміщаючись територією — наш мозок постійно отримує інформацію та переварює її. Ми спілкуємось між собою, ділимось спостереженнями і шукаємо “зачіпки”. Однак в даному випадку я пам’ятаю чітко своє бачення логотипу перед від’їздом до Києва. І воно було абсолютно не таким, яким вийшов логотип і стиль в цілому.

Перше бачення було — зробити щось таке візерункове та казкове. Оскільки ми були під враженням від природи. Але в процесі обговорення, вивчення стратегії розвитку громади, яку нам передали для вивчення, — ми зрозуміли, що гарна природа, не єдине, що повинно визначати та ідентифікувати Лиманщину. Розвиток планується і в плані економіки, і в плані інфраструктури, також велике значення має сільське господарство та залізничний транспорт. Тобто бренд має відображати різні аспекти Лиманщини сьогоднішньої та майбутньої. Тому в кінці кінців ми зупинились на підкреслено простому, за сучасними тенденціями дизайну, логотипі та стилі. Айдентика вийшла динамічна. Вона зберігає головний посил — відкритість. Головний елемент “ворота” незмінний. А ось різні сфери життя та діяльності громади — змінюються всередині цих відкритих “воріт”.

— В одному інтерв’ю ви сказали (не дослівно), що були трохи здивовані, коли за отриманням свого бренду до вас звернулися не активісти чи креативна молодь, а влада громади. Розкажіть трохи про це? Тобто, влада сприяла розвитку і становленню Лиманщини, як цікавого для туризму краю?

Я б не говорив лише про туризм. Але відповідь — так. В основному з нами контактують або активісти, або окремі представники влади, бо це просто небайдужі люди. Але в даному випадку — це була системна робота адміністрації. Представники адміністрації подали заявку, вони супроводжували нас скрізь і видно було, як це важливо для них. Вони нас, можна сказати, заганяли, як кошенят, щоб ми міцно спали в кінці дня (знову посмішка – прим.ред.). І ми дуже раді такому підходу.

Крім того адміністрація громади відразу виділила кошти на випуск пілотної партії брендової сувенірної продукції і відразу вже почали використовувати наші напрацювання в рамках промоції бренду громади на форумі, що проходив у Києві.

Ми просто бачимо, як горять очі в цих людей, як вони мріють зробити Лиманщину привабливою. Ми чули, як тут працюють старости, місцеві депутати. Це дійсно для нас нове відчуття. Оскільки саме адміністрації територій мають фінансові та людські ресурси для ефективного розвитку бренду території. Діяльності активістів часто буває недостатньо, на жаль.

Доречі, навіть кількість людей, що була присутня на презентації, та цікавість преси до процесу брендування — у вас на високому рівні порівняно з нашим попереднім досвідом.

— Після презентування бренду Лиманщини ми стали отримувати багато листів від місцевих жителів. В них вони питають, а що дасть їм отримання свого бренду? Як це вплине, теоретично, на містян та саму громаду?

Цікаве питання. Отримання бренду — це, як у прислів’ї, отримання лише вудочки. Ловити рибу треба ще навчитись. Для ефективного розвитку бренду потрібен продуманий план дій, маркетингова стратегія. Доречи, її робочий варіант ми також розробили та передали адміністрації в рамках нашої співпраці. Далі актуалізувати, доповнювати та модернізувати цю стратегію, сподіваюсь, будуть місцеві представники.

Фактично до поняття бренду входить не просто логотип. Це позиціонування громади — “Хто ми, які наші цінності та ідентичність”. Це візуальний стиль — “Як ми виглядаємо”. Стиль може проявлятись і в публічному просторі, і в діловому, офіційному  спілкуванні. Це і поєднання різних активностей, процесів під одним спільним рухом “Що, як і чому ми робимо”. Наприклад, певний фестиваль, місцеве свято, участь делегацій в міжнародних зустрічах, виступи спортивних команд громади на змаганнях — все це може бути реалізовано окремим пунктами, і жодним чином може не сприяти популяризації громади, або популяризація буде неефективною і точковою. Але якщо всі ці активності підпорядковані єдиній стратегії, єдиному стилю — ми поступово отримуємо впізнавану громаду як в межах країни, так і за її межами.

Ще скажу, що бренд працює в двох напрямках: внутрішній та зовнішній.

Внутрішній маркетинг — покликаний підвищити рівень задоволення серед мешканців своєю громадою, комфортність проживання та діяльності в рамках території. Нові сучасні красиві навігаційні таблички на будинках, вказівники вулиць, єдиний стиль оформлення вивісок в місті, сувенірна продукція з символікою міста — все це гарно, але мають ще відбуватись події, які залучають мешканців до життя в громаді. Які доводять мешканцям, що своєю громадою можна пишатись.

Зовнішній маркетинг покликаний популяризувати громаду серед зовнішніх аудиторій. Це працює на залучення інвестицій в громаду. На привернення уваги потенційних туристів. І, відповідно працює на покращення економіки регіону.

Підсумовуючи: бренд сам по собі мешканцям нічого не дасть, крім задоволення, що він у вас є, а в інших навколо нема. Бренд ДОПОМОЖЕ мешканцям, адміністрації, бізнесменам, активістам розвивати як внутрішній комфорт громади, так і зовнішній імідж громади для забезпечення її економічного росту. А також ПОСИЛИТЬ ефект від дії окремих учасників різних процесів в громаді, якщо вони будуть діяти спільно в рамках єдиної стратегії розвитку бренду, в рамках формування єдиного сприйняття громади аудиторіями.

— Тарасе, щиро вдячні вам за інтерв’ю.

Тетяна Тарасова
для «Лиманської Сторони»