Ми — українці! КУЛЬТУРА — ПОНЯТТЯ БАГАТОГРАННЕ

124

Культура, як і мова — то є визначальні маркери для будь-якої країни. Де б ми не були, усюди можна зробити незаперечний висновок: про культурний простір, так само як і про мовний, треба дбати повсякчас. Звісно ж, це мають бути не просто слова, не гучні промови з високих трибун, а конкретні справи. Кожній області, кожному регіону притаманна власна самобутність — і Лиманщина, зокрема, не є винятком. І як вже акцентувалось, культурі властива своя багатогранність, різноплановість. Утім, хто може про це краще розповісти, ніж досвідчений фахівець? Тож знайомтесь — начальник відділу культури і туризму Наталя Роменська, випускниця Харківської Національної академії, магістр культури. Свою посаду, згідно з розпорядженням Лиманського міського голови Петра Цимідана, вона обіймає з листопада 2016 року, успішно витримавши конкурс.  

— Шановна Наталя Володимирівна, яке б Ви дали визначення терміну «культура»?

─ Відповім так: це широке поняття, оскільки є і особиста, і загальна культура. До неї, звичайно ж, відносяться мистецтво, архітектура, поезія, література, археологія ─ тобто, усі наші цінні надбання, що мають безпосереднє відношення як до сьогодення, так і до минулих часів. Для мене культура ─ це поняття, яке має ще й ідеологічну складову. Іншими словами, це ідентифікація себе як українця, відчуття нерозривного єднання з країною, де живеш. Ця культура повинна закладатись ще в сім’ї, національну самосвідомість треба плекати з дитинства. А на загальнодержавному рівні, як відомо, існують профільні заклади, які відповідальні за формування культури і усвідомлення того, що ти українець.

А що являє собою культурна спадщина Лиманщини?

— На території нашої об’єднаної громади налічується 54 офіційних пам’ятки і 311 археологічних свідоцтв давнини. До останніх, безумовно, належать кургани, стоянки та поселення людей, котрі колись жили в цій місцевості. Буває так, що кургани можуть потрапляти до складу сільськогосподарських земель, зазвичай вони мають вигляд невеличких пагорбків. І, користуючись нагодою, хочу застерегти фермерів, щоб не розорювали ці ділянки. Адже за подібні дії законодавством передбачена як адміністративна, так и кримінальна відповідальність. До речі, до функцій відділу культури також належить охорона пам’яток спадщини минулого. А історія в нас багата, тут представлені різні доби людства — наприклад, період пізньої бронзи, що приховує в собі чимало цінного та цікавого. Але самостійні розкопки суворо заборонені. Між іншим, до нас надходили звернення стосовно села Закітне. Після припинення бойових дій у 2014 році дехто з людей продовжував ритись в окопах, прагнучи натрапити на якусь цінну знахідку. У минулому році і, знов-таки, в селі Закітному було розрите місце масових поховань у давнину. А відтак ми виїжджали по сигналу та законсервували той курган за допомогою трактора. Ще раз хотіла б акцентувати: дозвіл на розриття таких місць надає лише Міністерство культури України, самостійно, знов повторюю, ніхто не має права це робити. Це культурна спадщина держави і вона охороняється державою.

— Які об’єкти культури підпорядковані Вашому відділу і як Ви оцінюєте їх стан?

— Спочатку зазначу, що донедавна я була єдиною посадовою особою у цьому відділі. Тепер ситуація змінилась: з початку поточного місяця додали одну штатну одиницю, яка займатиметься розвитком культури. А з першого листопада буде ще одна одиниця, до завдань якої входитиме охорона культурної спадщини. Як бачите, це різнопланові функції, які виконує відділ культури і туризму. Нам підпорядковані 45 структурних підрозділів, з яких народно-краєзнавчий музей, що відноситься до сфери музеїв. Також є музична школа — це освіта в галузі культури, клубні установи, яких у нас налічується 20 та Лиманська централізована бібліотечна система, до складу якої входять 23 бібліотеки ОТГ.

До речі, хотілося б подякувати нашим депутатам. В минулому році вони багато «дров наламали», але, зрештою, прийняли правильне рішення щодо придбання будівлі для музичної школи. Слід також зазначити, цього року ми зробили проектно-кошторисну документацію, а в наступному році плануємо  увійти до Державного фонду регіонального розвитку для капітального ремонту цієї музичної школи. Вона знаходиться на південній стороні міста, це дуже хороша будівля, де для кожної дитини буде організоване індивідуальне навчання.

— Скажіть, будь ласка, з якими нагальними проблемами найчастіше доводиться стикатися у повсякденній діяльності?

— Якщо брати на державному рівні, то мені дуже б хотілося, щоб були внесені певні зміни до Закону України «Про культуру». От, наприклад, хто є засновником будь-якого комунального закладу? Правильно, міська рада. Тобто, рішенням міської ради можна, скажімо, створити клуб в такому-то населеному пункті чи селищі. Тут повноважень місцевих органів влади цілком вистачає. Але проблема у тому, що коли з будь-яких причин цей заклад доцільніше було б закрити, то це вже на місцевому рівні неможливо. І ось чому. При відкритті цей об’єкт став невід’ємною частиною загальнодержавної мережі культурних закладів, він пройшов через Міністерство культури України. Ситуація виглядає таким чином, що клуб чи бібліотеку у далекій сільській глибинці може закрити тільки Міністерство культури. Тобто, зворотний процес має відбуватись виключно на найвищому, а не на місцевому рівні.

Вважаю, що це неправильно — заглиблюватись на рівні Києва суто в місцеві нюанси. Зі мною може хтось не погодитись, але на місці ситуація все-таки видніше. От, наприклад, у нас в селі Закітному є бібліотека, в селі Карпівка також бібліотека. Правильніше було б їх закрити, тому що вони у своєму теперішньому форматі не потрібні. Тут має панувати раціональний підхід — тобто, краще було б зробити бібліотечні пункти в селах, де 100-200 мешканців. Інакше кажучи, раз на тиждень туди б приїздив бібліотекар, щоб приймати та видавати людям літературу. Бібліотечна сфера, як і будь-яка інша, має впорядковуватись згідно зі стандартами часу та нагальними потребами громади.

— Окресліть, будь ласка, актуальні завдання, котрі вирішує Ваш відділ.

— Дивіться, в нас дуже багато орендованих закладів, тобто балансоутримувачами є інші підрозділи та установи. Але є ще й наші, і, як кажуть, з часів царя Панька їх ніхто не ремонтував. На превеликий жаль вони знаходяться в занедбаному стані, але тепер є зміни на краще. Ми будемо їх ремонтувати, наскільки громаді вистачить коштів. Також була підготовлена кошторисна документація. Далі відбувається послідовне втілення намічених планів в реальність. Наприклад, в минулому році виконано ремонт фасаду міського будинку культури «Відродження», що в смт Дробишеве. Об’єкт перебував у аварійному стані — тому й було прийняте невідкладне рішення відремонтувати цей фасад. А вже цього року, дякуючи міській раді, зроблено капітальний ремонт Центру культури та дозвілля в селі Рубці. Також у повному обсязі виконано роботи з реконструкції покрівлі в Будинку культури села Нове, придбана потужна музична апаратура для міського Будинку культури Зеленоклинський. Для села Діброва теж купили апаратуру та ноутбук.

На що хотіла б ще звернути увагу? В цьому році у нас заплановано 1420 культурно-масових заходів, з них за три квартали вже відбулось 1222. У нас розроблена програма проведення святкових видовищних та театрально-фестивальних заходів обласного, місцевого рівня які є обов’язковими в цьому році.

І, звісно ж, Вас не можуть на радувати молоді таланти…

— Це, дійсно, так, і тут я б хотіла навести конкретні приклади. Серед дітей, які прийшли до музичної школи та захищають честь Лиманської громади на всеукраїнських, обласних, регіональних та місцевих конкурсах — Ксенія Тернова (фортепіано), переможець багатьох турнірів, Софія Грипась, шикарна гітаристка, 6-й клас, Вікторія Голубоцька 5-й клас (скрипка), викладач Ніна Пономарьова та Дарина Тиха (це сольний спів) учениця 6-го класу. Хочу також додати, що по місцевому будинку культури у нас блискуче виступає Юлія Натальченко — переможець всеукраїнських та міжнародних фестивалів, викладач Володимир Олійник.

— А кого Ви взяли під свою опіку?

— Ми опікуємо усіх, хто хоче до нас долучатись. Якщо в людей є бажання творити та бути творчими то, будь ласка, ми чекаємо на вас. У нас є такі народні колективи — хореографічний колектив «Каприз», народний театральний колектив села Рубці Центру культури та дозвілля, фольклорний «Зозуленька», село Лозова та вокальний колектив «Червона калина», село Ставки.

— Що змінилось у Вас після утворення Лиманської об‘єднаної територіальної громади?

—Децентралізація вплинула дуже добре. В нашій громаді усе пішло на плюс — ми змогли провести ремонти закладів, змогли закупити книжки для бібліотек, а раніше на придбання літератури не виділялись кошти. Не було б і придбання музичних інструментів. Також висловлюю щиру подяку депутатам та мерії за мікроавтобус, він нам дуже допомагає. Тепер для проведення свят в селах та на обласні заходи є можливість їздити цим транспортом. Раніше, до децентралізації, таких коштів на культуру не виділяли, це правда. У нас нема питань по коштах стосовно заробітної плати та по інших питаннях — і тут, знов-таки, переваги децентралізації неспростовні.

— Щиро дякую за змістовне інтерв‘ю.

Андрій Єфименко, Аркадій Заславський