ШКОЛА, ЩО НАДИХАЄ

194

Нова українська школа все більше розширює горизонти… Цей вельми позитивний факт у повній мірі стосується й Лиману. Точніше, Лиманської об’єднаної територіальної громади, котра, нагадаємо, одна з найбільших в Україні та одна з найперших, створених у Донецькій області.

Як добре відомо, вже не перший рік усі загальноосвітні заклади Лиманщини переведені на державну мову викладання шкільних дисциплін. А відтак молоде покоління змалечку вчиться навчатись та спілкуватись мовою своєї країни, що є досить знаковою тенденцією. У цілому ж нова українська школа упевнено крокує в ногу з часом, запроваджує інноваційні педагогічні методики, аби засвоєння учнями знань було якіснішим та ефективнішим.

Саме про це наша сьогоднішня розмова з директоркою Лиманської загальноосвітньої школи №5 Іриною Шепіловою. Варто додати, що моя співбесідниця очолює цей освітній заклад вже десять років, а її загальний педагогічний стаж понад два десятиліття. 

Шановна пані Ірино, так яка ж вона нова українська школа у сучасному розумінні?

— Передусім, вона має бути комфортною, цікавою, аби діти почували себе тут добре. Щоб кожному учневі та учениці хотілось приходити сюди і день за днем, крок за кроком відкривати для себе нові знання, пізнаючи цей різнокольоровий світ і своє місце у ньому. Звісно ж, усі предмети у нас викладаються українською мовою, російської мови нема у навчальному плані. На сьогоднішній день шкільну науку у ЗОШ №5 опановують понад 300 учнів, у нас працюють майже 30 висококваліфікованих педагогів.

А чи можливі в одній, окремо узятій школі варіації стосовно навчального плану, внесення до нього деяких коректив?

— Зараз поясню. Річ у тім, що змінювати його інваріативну частину ми не маємо права. А от варіативний аспект можна дещо підкоригувати. Як це виглядає на практиці? Наприклад, у старших класах — десятому чи одинадцятому є можливість додавати індивідуальні години — скажімо, з української мови та літератури чи англійської мови. Такі уроки успішно використовуються з метою підготовки до ЗНО й, у цілому, для підсилення філологічного профілю наших учнів.

Що ж, усе цілком зрозуміло. А от скажіть будь ласка, який наразі має вигляд ваша школа, у якому експлуатаційному стані вона знаходиться?

— Дякую за ваше запитання і з цього приводу можу сказати лише одне: наша Лиманська ЗОШ №5 — у відмінному стані. Ще б пак, адже цей навчальний рік було розпочато після капітального ремонту шкільної будівлі, який тривав два роки. Так, ми мали запастись терпінням, дочекатись кінцевого результату — але, повірите, він перевершив усі сподівання.

Іншими словами, коли навчальний рік 2019/2020 стартував у оновленій школі, то до вас завітало справжнє свято.

— Саме так. Я б навіть додала, подвійне свято — і нового навчального року, і урочистого запуску в експлуатацію якісно відремонтованої школи. До речі, нашу будівлю звели ще у 1955 році, і, погодьтесь, цей факт говорить сам за себе. Звісно ж, раніше проводились певні ремонтні роботи, але останні зміни просто вражають. Лиманська ЗОШ №5 набула чудового вигляду, починаючи від красивої та надійної покрівлі, великих світлих вікон, сучасних дверей і завершуючи яскравим зовнішнім та внутрішнім оздобленням, гарно умебльованими приміщеннями — і, звісно ж, новим електроосвітлювальним обладнанням, а також системами опалення, водопостачання та водовідведення. Тепер у нас тепло, затишно, комфортно — отже, створені найкращі умови для учнів та шкільного персоналу. Окрім того, була здійснена закупівля мультимедійних дошок, проекторів, ноутбуків — а відтак ми оснащені, як то кажуть, за останнім словом техніки.

Пані Ірино, зі сказаного вами виникає закономірне запитання: де проходив навчальний процес, поки ремонтували Лиманську загальноосвітню школу №5?

— У Дробишевській ЗОШ. А для того, щоб вчителі та учні не стикались з транспортними проблемами, місцева влада виділила для нас чотири шкільних автобуси. Відтак більш-менш помітного дискомфорту ми не відчули. Хоча, безумовно, були дуже щасливі повернутись до рідної школи по завершенні ремонту. Для нас це і велика радість, і знакова подія.

Звичайно ж, на урочистостях з нагоди введення в експлуатацію Лиманської ЗОШ №5 після дворічної перерви були й, окрім багатьох почесних гостей, представники місцевої влади на чолі з мером Лиману.

— Авжеж. Наш педагогічний колектив, усіх учнів та їхніх батьків тепло привітав голова Лиманської об’єднаної територіальної громади, мер нашого міста Петро Цимідан. У своєму вітальному слові він щиро побажав усім мирного неба над головою, здоров’я, щастя, добра, благополуччя та подальших творчих успіхів на ниві знань.

Тож новосілля відбувалось в атмосфері піднесеності, на хвилі святкового настрою.

— Безсумнівно. А хіба могло бути інакше? Усі раділи з цього приводу, бо наша школа змінилась невпізнанно, вона зараз настільки красива та привітна, що важко й на словах передати. Що ж стосується технічних засобів для навчального процесу, то вони відповідають усім вимогам часу. Варто зазначити й наступне: у тому, що, приміром, для школи придбали нові меблі, беззаперечна заслуга місцевої громади, яку очолює Петро Цимідан.

Що й казати, це було справжнє свято. А тепер давайте повернемось до навчального процесу. Чи не могли б ви детальніше розповісти про те, як впроваджуються новітні комп’ютерні технології на шкільних уроках?

—Так, звісно ж, наш час — високотехнологічний, бурхливий, у ньому швидко все змінюється. Змінюємось і ми, педагоги, аби не відставати від сучасних вимог. І що не менш важливо, у сучасному інформаційному та комп’ютеризованому світі ми маємо за рівнем обізнаності не бути аутсайдерами у порівнянні з учнями. Знаєте, мені дуже подобається один вельми актуальний вислів “Якщо хочете бути незамінними, постійно змінюйтесь”. Що, власне, ми і робимо, адже сучасну педагогіку не можна порівняти з педагогікою минулих десятиліть. Тож під час уроків у нашій школі — як, зрештою, й у цілому по Україні широко запроваджені електронні сервіси. Іншими словами, учні виконують необхідні завдання онлайн, користуючись інтерактивними дошками та іншими мультимедійними системами. Нерідко учнівські смартфони теж задіюємо у якості навчального засобу на різних уроках — наприклад, під час вивчення української літератури. Дітям це дуже подобається. А от що стосується удосконалення кваліфікації вчителів, то одним з таких напрямів є комплексні методичні роботи з розробки уроків, враховуючи сучасні реалії.

Не відкрию Америки, якщо скажу: кожна школа пишається своїми найкращими учнями, і вам, безумовно, теж є ким пишатись.

— Талантів у нас багато, і якщо їх усі перераховувати, то це зайняло б значну частину газетної площини. Тому можу назвати хоча б декількох наших учнів, які є справжньою гордістю школи. Серед них Поліна Шеїн — учениця 9 класу, переможниця у багатьох всеукраїнських конкурсах — у тому числі й з національно-патріотичного виховання. А учень 11 класу Вадим Ребров завоював перше місце на обласному конкурсі з тематичним відеороликом тривалістю до 10 хвилин і присвяченим звільненню гори Карачун у 2014 році. Також є в нас учні, відомі своїми високими спортивними досягненнями — і до них належить Дмитро Полупан, учень 9 класу. Він захищає не лише честь школи, але й міста, області, держави, беручи участь у змаганнях з велоспорту на різному рівні. Наприклад, цього року Дмитро переміг на багатоденному всеукраїнському чемпіонаті у гонці на шосе, що проходив у Сумах, а в складі збірної України виїздив на міжнародні змагання, які відбувались у Баку. Є й дівоча футбольна команда “Багіра”, котра успішно виступає на всеукраїнському рівні та неодноразово завойовувала призові місця.

Щиро вам дякую за цікаве та змістовне інтерв’ю.

Вiтольд Надеждiн