Світ знань. НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА

185

Вже не перший рік на території Лиманської ОТГ в усіх загальноосвітніх навчальних закладах викладання шкільних предметів ведеться державною мовою. Тож нова українська школа, або як її скорочено називають НУШ, упевнено набирає обертів. Звісно ж, попервах мали місце певні труднощі, адже на Лиманщині переважає російськомовне населення. Але як би там не було, педагоги пройшли відповідне підвищення кваліфікації, а що стосується дітей, то вони вже з початкових класів звикають до мови своєї країни.

Безумовно, кожен навчальний рік має свої особливості. Саме про це та інші актуальні питання ми поспілкуємось з начальником Управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради Надією Діденко, котра обіймає цю посаду з квітня минулого року.

Шановна пані Надіє, то чим відрізняється навчальний рік 2019-2020 від попереднього?

Так, є певні відмінності, адже за влучним висловом давньогрецького філософа Геракліта, усе тече, усе змінюється… По-перше, цього навчального року зросла загальна чисельність учнів, що не може не радувати. Можу навести конкретну статистику. Наразі у школах навчається 4 тисячі 645 дітей, а от у минулому році цей показник дорівнював 4 тисячі 531.

Хотіла б додатково відмітити ось що. Із загальної кількості учнів 3 тисячі 912 дітей навчаються у місті. Це, звісно ж, не тільки Лиман, а й населені пункти-супутники, наприклад, Дробишеве, Зарічне, Ямпіль, Ярова та інші. Решта учнів здобуває загальну середню освіту у сільських школах. Також додам, що цього року ми придбали нові меблі для початкових класів нової української школи — тобто, для наших першачків. Окрім того, закупили різноманітну оргтехніку, дидактичні та інші матеріали.

А скільки взагалі нараховується шкіл на території Лиманської обєднаної територіальної громади?

— Сукупна кількість закладів загальної середньої освіти — 21 та ще 13 закладів дошкільної освіти, або, іншими словами, дитсадочків.

Як відомо, з 2018 року усі без винятку школи на території Лиманської ОТГ з українською мовою викладання. Чи змінюється потроху ставлення батьків до цього факту, адже Лиманський регіон здебільшого російськомовний?    

Кажучи відверто, певні зміни вже спостерігаються. Люди мають усвідомлювати, що у країні, де вони живуть, існує єдина державна мова — українська. Згідно статті 7 Закону України «Про освіту» та статті 10 Конституції України, в усіх закладах навчання повинно вестись державною мовою. Не буду приховувати, раніше окремі батьки подавали позовні заяви до суду, писали різні скарги і програвали, враховуючи вищенаведені чинники. Причому, у низці документів зазначалось — ми не проти державної мови, але хочемо, щоб наші діти навчались російською мовою. Тільки виникає логічне запитання: навіщо? Ми маємо ростити молоде покоління, яке вільно володіє мовою своєї країни.

Наразі у мене таке запитання: яку підтримку надавала місцева влада в ході підготовки до нового навчального року?

— Досить вагому. Значна сума коштів надавалась з місцевого бюджету, але разом з тим гроші виділялись і по лінії освітньої субвенції. Завдяки фінансуванню з бюджету громади ми здійснювали закупівлю усього найнеобхіднішого для наших навчальних закладів. Це фарба різних кольорів, миючі засоби для чищення, папір і так далі. До того ж, було виконано поточні та капітальні ремонти в усіх навчальних закладах середньої освіти — у таких, приміром, як ліцей, ЗОШ №2, Зарічненська НУШ та інших. І, як вже зазначалось, за кошти державної субвенції ми придбали комп’ютерну техніку та інше обладнання в рамках цільової програми «Нова українська школа».

Пані Надіє, чи задовольняє вас теперішній рівень підготовки педагогічних працівників?

Тут, як на мене, треба звернути увагу ось на що. Аби викладати навчальні дисципліни у новій українській школі, педагоги мають отримати відповідний сертифікат. Тобто, кожен вчитель проходить додаткове навчання. Зокрема, у нас вже підвищили свою кваліфікацію 26 вчителів перших класів, 37 педагогів, котрі викладають англійську мову, 21 вчитель фізичної культури, 6 асистентів педагогів, 9 вчителів інформативної галузі та 11 — музичного мистецтва. Звісно ж, ті, хто не отримав сертифікат, не мають права працювати у новій українській школі. Що ж стосується  плинності кадрів, то люди більш-менш тримаються за місце роботи, і теперішній рівень заробітної плати теж є, я би сказала, мотивуючим чинником. Але, на жаль, існує деякий дефіцит кадрів — зокрема, з викладання таких предметів як біологія, географія, інформатика. Безумовно, ми намагаємось вирішувати цю проблему, звертаючись до керівництва вищих навчальних педагогічних закладів — скажімо, у Слов’янську, Харкові з проханням враховувати наші потреби під час розподілу випускників.

А от скажіть будь ласка, чи дійсно на сучасному етапі педагог не має права привселюдно називати учневі його оцінку?

Ця методика запозичена з європейського досвіду і очікується її започаткування саме з цього навчального року. Сподіваюсь, вона знайде своє відображення у нашій новітній педагогіці.

Це ж зрозуміло — вчитель має поважати особистість учня, не травмувати його морально, коли йдеться про негативну оцінку. Окрім того, у наших освітніх закладах вже практикується більш невимушена манера спілкування на рівні «вчитель-учень». Тобто, останній має право висловлювати власну думку, яка стосується предмету викладання. Під час уроку тепер може відбуватись конструктивна дискусія, і діти, особливо старших класів, просто у захваті від цього. Таке проведення уроків дуже цікаве, пізнавальне, краще формує особистість учнів та сприяє більш ефективному засвоєнню предмету викладання.

Пані Надіє, є ще таке актуальне запитання. Відомо, що так звана опозиція до місцевої влади Лиманської обєднаної територіальної громади доволі часто маніпулює темою поборів у школах, піариться на цьому. Що ви могли б сказати з цього приводу?

— Спочатку маю нагадати, що згідно чинного законодавства України педагогам, адміністрації навчальних закладів загальної освіти заборонено збирати кошти на будь-які потреби. Нашим Управлінням також видано спеціальний наказ, який стосується усіх без винятку освітян. У цьому документі серед інших заборон також чітко прописано: збір грошей  є неприпустимим. Але, на жаль, у навчальних закладах були окремі випадки порушення діючого законодавства і вищенаведеного наказу. По кожному з цих фактів вжито термінових заходів, аби унеможливити подібне у майбутньому. І маю з усією відповідальністю заявити: йшлось саме про поодинокі випадки, які в жодному разі не носять системного характеру. Педагог має надавати якісну освіту — як дошкільну, так і шкільну. Будь-який збір коштів, складання списків на придбання тих чи інших товарів суворо заборонено! Крапка.

Навчальний рік вже розпочався, і хотілося б почути вашу оцінку щодо Служби єдиного замовника, яка, окрім низки інших питань, опікується й шкільними перевезеннями.  

Не маю жодних нарікань до цієї служби. У нас конструктивні стосунки, там працюють фахівці своєї справи. Шкільні перевезення здійснюються на якісному рівні — от і все, що можна стисло сказати.

Щиро дякую вам за змістовне інтервю.

Вiтольд Надеждiн