Важлива тема. ПРО ЩО РОЗПОВІВ ПІДПОЛКОВНИК ПОЛІЦІЇ

157

Останнім часом довір’я населення до правоохоронців зростає. І кожен свідомий громадянин чудово розуміє: добре, коли все добре — але в разі кримінальної ситуації до кого звертатись, як не до поліцейських? Коли виникає реальна загроза здоров’ю та життю або скоєно якийсь інший злочин, вони невідкладно поспішають на допомогу. І варто зазначити, що теперішня поліція — це не міліція минулих років.

Відбулось суттєве переформатування правоохоронних органів, котрі покликані віддано служити суспільству, ефективно протидіяти злочинності, забезпечувати громадський порядок. Так, іноді трапляються негативні випадки, пов’язані з поліцейськими, але вони не носять системного характеру і, до того ж, по кожному з подібних інцидентів вживаються термінові жорсткі заходи. Тобто, незаперечним пріоритетом нині є надійна репутація правоохоронців серед населення. І тут не можна не погодитись з влучним висловом екс-голови Національної поліції України Хатії Деканоїдзе, котра неодноразово наголошувала: “Поліція — це, у першу чергу, сервіс та довіра людей”.

Отже, сьогоднішній діалог — саме на правоохоронну тематику, а мій співрозмовник Олександр Безщасний — підполковник поліції,  начальник Лиманського відділення поліції Слов’янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області.  

Олександре Івановичу,  пропоную спочатку зосередитись на ключових моментах вашої біографії. З якої посади і де саме починалась ваша діяльність у правоохоронній системі України?

— Моя перша посада — помічник оперуповноваженого по боротьбі з економічною злочинністю. Це було у Харцизьку, звідки я родом. Після демобілізації зі Збройних Сил України прийняв рішення служити у правоохоронних органах і не шкодую про свій вибір. А потім, коли дослужився до заступника начальника відділу боротьби з економічною злочинністю, мене запросили на роботу до обласного управління. Там я обіймав посаду старшого оперуповноваженого, далі рік працював у відділі боротьби з організованою злочинністю, потім знов повернувся до роботи у відділі боротьби з економічною злочинністю. А вже після цього, враховуючи мій послужний список та досвід, набутий у вищезазначених відділах, мені запропонували посаду заступника начальника тодішнього Ворошиловського районного відділу міліції у Донецьку.

Через деякий час знов відбулись зміни: я переїхав до міста Сніжне Донецької області на посаду заступника начальника міського відділу міліції. Потім отримав підвищення — працював на посаді начальника Микитівського районного відділу міліції у складі міського управління. Згодом перейшов на посаду заступника начальника Управління внутрішніх справ міста Макіївки — де, до речі, отримав звання підполковника. Звісно ж, паралельно зі службовим зростанням я підвищував свій освітній рівень — спочатку вступив до Макіївського економіко-гуманітарного інституту, а завершував навчання у Харківському інституті внутрішніх справ. Інакше кажучи, маю повну вищу юридичну освіту. З початком трагічних подій 2014 року, згідно з наказом Міністра внутрішніх справ, виїхав з окупованої території, працював начальником чергової частини Головного управління Національної поліції в Донецькій області — як відомо, дислокованого у Маріуполі, а віднедавна очолив Лиманське відділення поліції.

Наступне запитання стосується саме відмінностей нинішньої поліції від колишньої міліції. У чому, на ваш погляд, як професіонала своєї справи, полягають ці відмінності? Наскільки посилені вимоги до теперішнього особового складу правоохоронців? Взагалі, чи могли б ви констатувати, що зміни, які відбуваються — на краще?

— Дякую за ваше актуальне та змістовне запитання. Так, безумовно, це зміни на краще, іншої оцінки просто бути не може. На сьогоднішній день значно поліпшилось матеріально-технічне постачання Національної поліції, суттєво покращена комунікація з вищим керівництвом, істотно змінився особовий склад. Це, так би мовити, нові реалії життя.

Між іншим, у одному з довідників я колись прочитав, що керівник будь-якого підрозділу повинен, нарівні зі своєю різноплановою повсякденною діяльністю, приділяти значну увагу підготовці кадрів. 

— Цілком згоден. Над цим ми, власне, і працюємо повсякденно. І, користуючись нагодою, я б назвав людину, до якої ставлюсь з великою повагою. Це генерал Микола Олександрович Семенишин, начальник Головного управління Національної поліції в Донецької області. У нього особливий, комплексний підхід до питань роботи з кадрами. Іншими словами, персонал має займатись самоосвітою, самовихованням та обов’язково бути у чудовій спортивній формі. І от тут мені запам’ятався такий епізод. Коли Микола Олександрович очолив наше управління, він зібрав усе керівництво і сказав: “Ми будемо бігати”. І правильно акцентував увагу, адже поліцейські повинні регулярно займатись спортом.

Олександре Івановичу, ви, дійсно, у чудовій спортивній формі, маєте вигляд значно молодше своїх років.

— Щиро дякую вам за такі слова. У юнацькі роки я займався важкою атлетикою, плаванням, був трикратним чемпіоном України з важкої атлетики. І не розлучаюсь зі спортом — тільки акцент роблю на легкій атлетиці — зокрема, на таких видах спорту як біг, плавання. А в кімнаті відпочинку, що поряд з моїм службовим кабінетом, замість дивану встановлений турник, інші спортивні знаряддя. Отак я й відпочиваю, коли є можливість зробити перерву.

Зрозуміло. А тепер, пане підполковнику, давайте знов повернемось до вашої повсякденної діяльності. Як ви у цілому оцінюєте криміногенну ситуацію в Лимані та інших населених пунктах Лиманської об’єднаної територіальної громади?

— Якщо відповісти коротко, тутешня криміногенна ситуація є підконтрольною.

А які види злочинів найчастіше згадуються у ваших оперативних зведеннях?

— Переважають крадіжки особистого майна на приватних подвір’ях, можуть поцупити речі з будинків, дач, в електричках… Ми ж, у свою чергу, вживаємо усіх необхідних заходів, аби ефективно протидіяти цьому виду злочинності. А крадіжок трапляється у середньому 15-20 на місяць. До речі, у мене регулярно заплановані виїзні дні до старостинських округів, щоб ознайомитись з ситуацією на місці. Це також є дієвим важелем нарівні з іншими методами боротьби зі злочинністю. Крім того, це може комусь здатися невеликим досягненням, але протягом грудня ми знайшли три вкрадених мобільних телефони та повернули пристрої їхнім власникам. Були й інші випадки. Наприклад, нещодавно на території одного з старостинських округів з офісу старости було вкрадено цінну техніку. Особисто для мене це резонансна справа, і майже немає сумнівів у тому, що цей зухвалий злочин буде розкрито.

Адже слідчі у вас досить досвідчені.

— Так, наш слідчий підрозділ є найкращим у Донецькій області. І це не просто слова. Більше того, є рейтинг, згідно з яким кожен відділ та відділення поліції поділені на чотири категорії, і ми у своїй категорії займаємо перше місце.  Спектр нашої діяльності багатогранний — це і протидія крадіжкам, і боротьба з наркотиками, і ціла низка інших заходів, спрямованих на те, щоб люди почували себе у безпеці і завжди розраховували на допомогу поліції. І, звісно ж, велика увага приділяється взаємодії з громадою. Ми звітуємо перед нею, люди мають знати про діяльність поліції — точніше, про її дієвість. Громадяни нам довіряють — і ми повинні виправдовувати цю довіру.

Щиро дякую вам за інтерв’ю.

Вітольд Надєждін

Не пропускайте ни одной новости, подписавшись на наш канал в Telegram.