Важлива тема. Тут вам допоможуть

180

Хтось із стародавніх мудреців одного разу влучно висловився: «Здоровя то є неоціненний скарб, котрий люди не помічають, допоки не захворіють». Але навіть коли спіткала хвороба, успішне одужання залежить від кваліфікованого лікування і багато у чому від якісної первинної медичної допомоги. Хоча широкі маси сприймають цю допомогу доволі спрощено на кшталт зміряти температуру чи артеріальний тиск, але усе набагато серйозніше, ніж ви думаєте. 

Скажімо, Комунальне неприбуткове підприємство Центр первинної медико-санітарної допомоги Лиманської міської ради це довершена система розгалужених структурних підрозділів, де працює високопрофесійний персонал. Більш детально на цю тему любязно погодився розповісти головний лікар вищезазначеного Центру Юрій Чалий.

На початку нашої розмови, шановний пане Юрію, скажіть, будь ласка, з якого року вас призначено керівником вказаного медичного підприємства?

— Цю посаду я обіймаю з 2016 року. Але хотів би додати, що з минулого року ми стали окремим підприємством і набули більшої самостійності, аніж коли були підпорядковані керівництву Центральної районної лікарні. В рамках медичної реформи нашим засновником є місцева влада. Це якщо коротко про історію створення нашого Центру.

Увагу, поза сумнівом, привертають ключові слова «неприбуткове підприємство». Тобто, ні про які прибутки не йдеться і медичні послуги надаються пацієнтам безкоштовно?

— Саме так. Маю зазначити, що ми уклали угоду з Національною службою здоров’я України, а відтак реально працює слоган «Гроші ідуть за пацієнтом». Як це виглядає практично? За кожним нашим лікарем закріплені місцеві жителі. Відповідно до чисельності пацієнтів ми отримуємо фінансування від Національної служби здоров’я, а в разі нестачі коштів на нагальні потреби додаткові грошові надходження забезпечує місцева влада.

Наступне запитання напрошується саме собою — яким чином вибудовуються стосунки Центру первинної медико-санітарної допомоги з місцевою владою?

— Я би охарактеризував ці взаємини як конструктивні та результативні. Скажімо, якщо виникла необхідність у дофінансуванні, ми звертаємось до мера Лиману Петра Федоровича Цимідана, далі — на відповідну комісію, потім це виноситься на сесію міської ради, а вже після розгляду та прийняття депутатами позитивного рішення ми отримуємо необхідні додаткові кошти. От, наприклад, є потреба у придбанні спеціальної медичної комп’ютерної програми для того, щоб ми мали змогу облікувати кожного пацієнта за єдиною електронною карткою, де зберігатимуться дані як про первинну медичну допомогу кожному пацієнтові, так і про надання відповідних послуг у Центральній районній лікарні, коли у тому є необхідність. Окрім того, нас можуть дофінансувати з місцевого бюджету, скажімо, для виконання ремонтних робіт на об’єктах інфраструктури Центру ПМСД. Тож, як я вже наголошував, наша співпраця з місцевою владою має конструктивний характер.

Далі, пане Юрію, запитаю ось про що. Чи можна сказати, що зараз первинна медична допомога вийшла на якісно новий рівень?

— Так, в рамках запровадженої медичної реформи з’явилось більше можливостей як у нас, так і у пацієнтів. Скажімо, коли у людини є потреба в медичній допомозі і хворий звертається саме до нашого Центру, то він має право вибору лікаря. Окрім того, якщо пацієнт прийшов до нас, то не є важливим його місце проживання, хворий може бути з Лиману або з іншого населеного пункту Лиманщини чи навіть з Харківської області. Інакше кажучи, місце проживання людини не створює жодних перешкод для надання медичної допомоги у нашому Центрі. Це раніше пацієнти були закріплені за лікарями у межах конкретного міста, району, області. Наразі такого нема.

Зрозуміло. А тепер прошу розповісти трохи про себе.

— Я закінчив у Донецьку тодішній медичний інститут імені Горького, потім працевлаштувався урологом до міської лікарні №21, пізніше став районним урологом, а згодом був призначений на посаду головного лікаря у 23-й лікарні. Через деякий час виїхав з Донецька, працював у Святогірському шпиталі для інвалідів війни. Наступне місце роботи — Лиманський Центр первинної медико-санітарної допомоги, про який ми, власне, зараз спілкуємось з вами.

На теперішній час ви ведете лікарську практичну діяльність? 

— Так, очолюючи Комунальне неприбуткове підприємство Лиманський Центр первинної медико-санітарної допомоги Лиманської міської ради, разом з тим на 0,25 ставки працюю лікарем-урологом. Пацієнтам потрібна моя допомога — от я її й надаю. Тим більше треба враховувати такий нюанс: іншого лікаря-уролога тут немає, а відтак місцевим пацієнтам набагато зручніше звернутись до мене, аніж, наприклад, їхати у Слов’янськ чи Краматорськ. Щоправда, у нас, на жаль, відсутній урологічний стаціонар, але існує поліклінічна служба. Звісно ж, якщо потрібне хірургічне втручання, тоді вже за нашим направленням пацієнт буде прооперований у Слов’янську чи Краматорську. Ось так.

А що можна сказати про стан загальної захворюваності у цілому на території Лиманської ОТГ? Чи прослідковується тенденція до зменшення кількості страждаючих на ті чи інші хвороби? 

— Бачте, в усьому світі, навіть у цілком благополучних країнах з доволі високим рівнем життя збільшується кількість захворювань серцево-судинної системи, інсультів та онкологічних хвороб. На жаль, наша Лиманська об’єднана територіальна громада тут не є винятком, ми не можемо констатувати зменшення чисельності пацієнтів, що страждають на хвороби, про які щойно говорилось. Точної статистики я вам зараз назвати не можу, але ми, лікарі, намагаємось вживати усіх необхідних заходів. І тут найголовніше — це виявити ту чи іншу патологію на ранній стадії. Від цього у значній мірі залежить успішність лікування та одужання пацієнта.

Ще одне суттєве доповнення на цю ж актуальну тему своєчасне звернення до медичних фахівців. Нещодавно один з українських медіа-ресурсів оприлюднив досить цікаву статтю про звички наших співвітчизників, яким дивуються іноземці. І от однією з таких звичок є небажання значної кількості наших громадян ходити до лікарів, віддаючи перевагу самолікуванню. Як би ви могли це прокоментувати?

— Автор статті, про яку ви говорите, цілком правий. У нас, чого там вже приховувати, є такі люди. Вони будь-що намагаються подолати хворобу самостійно. Але є й пацієнти, котрі, задекларувавшись — тобто, уклавши угоду з сімейним лікарем, не квапляться з візитом до нього. Звісно ж, не можна узяти людину за руку та примусово привести на прийом. Тож коли пацієнт давно вже не відвідував свого лікаря, з нашого боку відбувається телефонування і запрошення на прийом — тобто, це є профілактичним аспектом нашої роботи. Все одно задекларовані пацієнти знаходяться під контролем медиків, аніж ті, хто протягом багатьох років перебуває поза межами будь-якої медичної допомоги.

До речі, наскільки розвинена мережа вашої інфраструктури на території Лиманської обєднаної територіальної громади?

— Передусім, хотів би акцентувати увагу ось на чому. Наш медичний персонал має всебічну підготовку, тобто не йде мова про вузькокваліфікованих спеціалістів. І це дуже важливо, адже у будь-якому підрозділі нашого Центру є можливість ретельно оглянути пацієнта, залежно від характеру його скарг на самопочуття, встановити попередній або заключний діагноз, а в разі необхідності — направити хворого на додаткове обстеження, за результатами якого буде зроблено остаточний висновок щодо амбулаторного або стаціонарного лікування.

Якщо ж говорити про інфраструктуру Центру, то вона нараховує 12 амбулаторій та 19 фельдшерських пунктів. В амбулаторіях ведуть прийом сімейні лікарі, а у фельдшерських пунктах, відповідно, фельдшери.

Наскільки ви забезпечені ліками та медичним обладнанням з урахуванням потреб сьогодення?

— Відповім стисло: усе, що потрібно для надання первинної медичної допомоги, ми маємо у достатній кількості. Це стосується як лікарських препаратів, так і оснащення нашого Центру необхідною апаратурою та інструментами. І ще раз підкреслю: наші послуги — безкоштовні.

Що ж, дякую вам за цікаве та змістовне інтервю. 

Вiтольд Надеждiн

Не пропускайте ни одной новости, подписавшись на наш канал в Telegram.